понеділок, 30 липня 2012 р.

Про відпочинок у Болгарії...

Привіт!
Розкажу я вам трошки про наш цьогорічний відпочинок. (трошки фото і багато тексту)
Були ми в Болгарії вперше. Вирішили їхати не власним авто, а брати тур в агенції - щоб спершу мати змогу спокійно відпочити і розізнати все, хоча нам радили їхати своїм авто - тим більше, що їхали ми не самі а з сестрою та її чоловіком.Тим не менше поїздка вдалась на ура. Їхали через тури компанії Акорд. Сподобалась їхня організація та підготовка: як тільки ми сіли у автобус, нам роздали роздруковану картк Гугл з відміченим нашим маршрутом, CD з роликами про Болгарію, флаєри про екскурсії- куди рекомендують поїхати а також роздруківки про традиції, національні особливості, кухню, сувеніри - все гарно і детально розписано.

Готель був дуже непоганий, хоча як завжди - якщо захотіти, то було до чого придертись)))) Чисті номери, полотенця міняли щодня, ресторан на 11 поверсі - зі столиків на балконі відкривався чудовий вид на море. Годували дуже гарно.
(тут УВАГА - перед тим як продовжувати читати - захопіть щось із холодильника, бо я коли тільки починаю думати про ту смачну їжу в животі аж булькати починає )
 Вибір був широкий - по 4-5 овочевих блюда, 4 м*ясних, риба, салати, десерти, овочі- найбільш вразило, що за 6 повних днів з 4 різних видів м*ясащодня ми помітили повтор тільки один раз однієї страви -  а решта днів ВСІ страви були зовсім різними... І щодо їжі: болгари дуже особливі і щедрі, порції у них в ресторанах починаються від 300грам))) Вони величезні і як нас попереджали - варто замовляти одну страву на двох))) Ось така одна порція овочів з рибою))

А це одна порція свинного м*яса(намправді свинини я не дуже люблю і дома ми її не їмо взагалі- але болгари готували її дуже смачно, тому хотілось спробувати)
 Ще у них смачний хліб, котрий схожий на щось середнє між паляничкою на піцу та лавашем. Він добре запечений і ми замовляли з часником і сиром/творогом - дуже смачно і ситно.

Десертів ми зустрічали не дуже багато. але на дууже смачні тортики можна було натрапити=) Я встигла сфотографувати ось такі шоколадні трюфелі))) Все решта було таким смачним, що руки відмовлялись братись за фотоапарат, а тягнулись одразу до ложки=))

(До речі, ціни на харчування в ресторанах дешевші ніж у Тернополі)) Наприклад ми могли взяти 1-ше, 2-ге і десерт всього за 30грн. При тому, що і перше і друге могло включати величезні шматки м*яса, а не просто супчик з картоплею та салатиком=)))
 Нас вистачило на кілька екскурсій, одна  з котрих була у Несебр - чудовий древній маленький острів, на котрому було збудовано(але не всі збереглись) близько 40 церков. На питання до екскурсовода: "Навіщо СТІЛЬКИ церков?"(при тому це не різні церкви - усі вони православні), вона відповідала: "Мабуть жителі дуже грішні були"=)) Всі вони були дуже скожі за оздобленням:
Разповідають, що під час нападів, жителі острова заліплювали церкви глиною, а після того, як приходив мир   -відчищали церкви, таким чином зберігаючи їх від розкрадання та руйнування ворогами.
У Несебрі дуже гарно - там маленькі-вузенькі-старенькі і дуже затишні вулички з привітними кафешками та власне жителями острова.
 Люблю я Відень, Львів, а тепер ще й Несебр))
Також ми плавали у відкрите море на ловлю риби. Правда риба не дуже ловилась, але відпочинок на яхті був чудовим=)) І купання в рятувальних желетах у відкритому морі також)) Ось фото зі мною неподалік нашого берега(щоб ви точно знали, що то таки ми туди їздили=)))):
І ще одне фото з кафешечки на набережній:

І окремих кілька слів про мову - вона досить зрозуміла, хоча іноді заплутана (наприклад українська диня по-болгарськи буде арбуз), але старші болгари гарно говорять російською, молоді - краще англійською=)) До речі в автобусі нам також роздали міні-розмовники з усіма необхідними фразами болгарською, на кшталт "Дякую, скажіть будь ласка, прошу, скільки коштує і як знайти..." Тому з порозумінням проблем теж не було. Але на пам*ять зазняла вислови:

І ще трошки розсмішив надпис::


Ось така у нас була цьогорічна довгоочікувана подорож))
І здається мені, що вона буде не останньою цього року, проте про інші я біжу писати на блог Скрап-Студії "З любов'ю". ;))

Цьом))




понеділок, 23 липня 2012 р.

Повернулись додому=)

Привіііт!
Як же я скучила за всіма вами.... Ви мабуть і забувати мене почали?
Літо видалось ого-го!=)))
Спершу було багатюще роботи, оскільки наш магазин йшов у відпустку і до останніх робочих днів ми потужно працювали, щоб всі все встигли отримати..
Потім був табір.. 5 днів в наметах... довгоочікуваний відпочинок, спілкування з друзями, багато чого нового і приємного було в той час=)
А потім ще 2 тижні на морі...  Цього року на морі ми були вперше так довго - і скажу вам чесно - аж забагато=)) Стільки вільного часу, стільки "безеделия" що в останні дні почала скучати за роботою... А ще й Інтернет в нашому готелі був платний(!)  - це у нас так вперше сталось=(((( Але воно так ніби і непогано  було - десяток днів без блогів, сайтів-надихалок і всього-такого - це щось неймовірне... З одного боку: мозги посвітлішали... а з другого - неймовірно скучила за всім рукодільним і таким близьким=)
На табір я зробила більше 20 листівок і що ви думаєте???? Сфотографувала аж одну=)))) Про решту з голови вилетіло - оце так відпочивала=)))
Але одним із найприємнішого (хоча не єдиним) хочу з вами поділитись.  У вас є "смак дитинства"? Те, що ви їли коли були маленькі і це вам дуже запам*яталось? У мене таким смаком є цукерки "After Eight". Колись мій дідусь їздив до родини у Францію і привіз нам звідти такі цукерочки. На  той час закордонних товарів було геть зовсім мало і ті цукерки я ох-як запам*ятала... Давно про них не думала-не згадувала, бо більше з того часу я їх і не їла, аж тут в магазині в Болгарії зустріла їх=)))) Я ледь не розплакалась=)))) І обов*язково купила - ось такі вони - м*ятненькі=)

Ось так коротко про те, де я пропадала... А наступним постом буде більше фото і трошки розповіді про власне відпочинок, смішну болгарську мову та смачну болгарську кухню...