Про 1 квітня та його історію...

Як святкують 1 квітня в різних країнах світу


Ще зовсім недавно — на початку XX століття — традиції першоквітневих обманів мали свій національний колорит, властивий кожній окремій країні.
У Франції цей звичай називався «квітнева риба» і був переважно міським. Походження його пояснюють по-різному. Іноді пов’язують з часом Карла IX, котрий в 1564 році видав указ про перенесення початку року з 1 квітня на 1 січня. На наступний рік багато підданих короля послали своїм друзям новорічні поздоровлення й подарунки у квітні — чи то в знак протесту, чи то залишаючись вірними традиціям. Сонце в цей час перебувало в сузір’ї Риб, і французи вирішили, що назва «квітнева риба» цілком презентабельна для подібних витівок і в майбутньому. Вони не помилилися. Жарт прижився.
В Англії з безневинної «рибної» розваги утворився день всіх дурнів. З півночі до 12-ої години дня 1 квітня кожен міг жартувати над своїми друзями, знайомими, обдурити їх. Того, хто попадався на вудку, зустрічали веселим сміхом і вигуками: «Квітневий дурень!» Один із найбільших обманів 1 квітня, про який довго потім згадували газети й журнали, стався в Лондоні в 1860 році, коли кілька сотень англійських джентльменів з їхніми манірними англійськими леді отримали запрошення прибути «на щорічну урочисту церемонію вмивання білих левів, що відбудеться в Тауері об 11 годині ранку 1 квітня».
Класичним розіграшем століття багато хто називає запущене в ефір 1 квітня 1957 року телекомпанією Бі-Бі-Сі повідомлення про небувалий урожай макаронів у Швейцарії. На фоні кадрів, що демонструють роботу селян, які збирають на полях варені макарони, голос диктора повідав глядачам про головне досягнення в цій галузі сільського господарства — однакову довжину всіх макаронів, що є наслідком експериментів багатьох поколінь селекціонерів. Редакція отримала чимало листів-відгуків: хтось дивувався, що макарони ростуть вертикально, а не горизонтально, хтось просив вислати розсаду й лише дехто був розгублений — адже дотепер вони були впевнені, що макарони виготовляються з борошна.
У Німеччині й Австрії 1 квітня вважався нещасливим днем. Людині, яка народилася цього дня, нібито не щастило в житті. За переказом, цього дня народився Іуда — зрадник, і саме 1 квітня сатана був скинутий з неба. У селах не працювали, не починали нових справ, не випускали худобу зі стійл. Дорослі й діти обманювали одне одного, посилаючи виконувати нездійсненні доручення (наприклад, купити в аптекаря комариного жиру).
У Фінляндії день жартів і обманів — звичай нещодавнього, причому міського походження. Але, поширившись і серед селян, він увібрав у себе багато від характеру самобутніх жартів «гарячих фінських хлопців». Це пов’язано зі старим сільським звичаєм під час важливих робіт — обмолоту або забою худоби — давати дітям жартівні доручення. Їх відправляли в сусідський двір за яким-небудь неіснуючим, але нібито вкрай необхідним інструментом: скляними ножицями, полов’яним плугом тощо. Сусіди, у свою чергу, «згадували», що віддали вже цей інструмент іншим, і дитина відправлялася в наступний двір...
Не більше п’ятнадцяти років пройшло з тих пір, як побачив світ першоквітневий номер «Комсомолки» із заміткою про мамонтеня, нібито виявлене у замороженому стані десь на Чукотці, яке ожило у теплі й оселилося у московському зоопарку. Якась учителька, яка спеціально прилетіла із Сибіру із групою школярів на екскурсію, навіть улаштувала адміністрації зоопарку страшний скандал.
І зовсім уже надзвичайна історія сталася у 1990 році, коли «Собеседник» опублікував наукоподібне «дослідження», що переконливо доводить, що в природі не існувало ніякого поета Олександра Блока, і кілька десятків літературознавців з різних кінців країни (усі — власники високих наукових ступенів!) вступили з повною серйозністю в полеміку із щотижневиком. (взяла з нету:))