Де ми пропадали - частина перша=)

Привіт=))
Сьогодні буде трохи балаканини і кілька фото -писатиму двома постами, щоб не плутати вас)))) Давно мене не було і дуже хочеться всім поділитись=))
Востаннє я тут писала, коли була ще така (за час вагітності я набрала 15 кг!):

 А тепер наш Матвій кукає біля нас - допомагає мамі розробляти штампи в магазин, писати пости і творити=))
Ми народились трошки швидше планованого терміну, тому ще певний час пробули в лікарні(я ще ніколи ТАК(!) сильно не хотіла додому як тоді) і після того стартував наш період звикання до нових ритмів=)) Але все, слава Богу, класно! Ми звикли, призвичаїлись до грудного годування, гуляємо під теплим весняним сонечком і тихенько спимо в слінгу=))) Про те, скільки у нас всього було і скільки ми пережили писати не буду - єдине, що скажу - Бог добрий=))) Бо таки справді відчувалось, що я в якійсь, наче, іншій площині була=)) Лікарі казали, що роди дуже тяжкі були, але мені було не тяжко, не боляче і Матвій народився здоровусінький=))) Схватки пройшли на одному подиху - дуже легко=)) Після родів все загоїлось швико - я через 2 годинки вже бігала, хоча мене розрізали трошки=)) Шви загоїлись також дуже швидко і без ускладнень. Одним словом виглядало все не легко, багато хвилювань, але по фактах все було добре і в моєму серці був спокій=) Як, власне,
 і тепер є=)
А на сьогодні ми вже ось такі:

 Ростемо, їмо, какаємо, іноді похникуємо=)) - все як книжка пише=)))
Тому то мене так довго і не було, так що ви не дуйтесь - я скучила за вами у сіма. Мені зараз трошки тугіше з часом, тому я практично не коментую ваші творива=((( Але регулярно слідкую за вашими блогами - чесно-чесно!

А далі я напишу про свої перші спроби в реальному скрапбукінгу=)