Про те, як я гуляю з малечою... про відсторонення і про яскраві листівки

Творила я нещодавно під настрій, який створило мені теплюсіньке сонечко... у нас весна)))Маю можливість довше гуляти з масіком на вулиці, а отже, більше роздумувати, молитись, читати... В нас мамочок у дворі мало, та й не люблю я розмови "підпід'їздні"... про подорожання, пенсії, ковбасу=)))) Мало кого й знаю з нашого дому... рідко сижу в нашому дворі от і обмежується моє сусідське спілкування скромним "привіт"... Частіше гуляю сама, в спокої, спостереженнях і тишині, поки масік спить свої 2,5 години=))) Іноді відчуваю себе якось відстороненою чи то що...Але потім запевняю себе, що то є моє життя, я нікому не винна нічого, а тим більше - теревень)) проводжу вільні хвилинки так, як мені комфортно... і з такими думками мене трохи відпускає))
Ну, а по-ночах творяться творива)))І ось парочка з таких:

Якісь вони для мене нові... Мабуть після зими і отих страшних політичних подій захотілось світла, барвів і багато-багато квітів. Власне про квіти, то багато з них мені подарувала Іра, вона їх власноруч ліпила-крутила-фарбувала... А ще з її та Олі магазинчику я використала гілочки для віночків і цукрові бубочки (і ліпнину теж їхню використала... вона також має бути в них в магазині  у продажі)

Цылую вас,
дякую, що читаєте - ви цінні для мене!
Ще прибіжу знову;)